Історичні пісні — це народні ліро-епічні пісенні твори про важливі історичні події та визначних діячів минулого.
Цей жанр набув поширення в Україні приблизно з XV ст., увібравши в себе традиції героїчного епосу Київської Русі та народних дум. Традиційна манера виконання цих творів гуртовий багатоголосий спів.
Тематично історичні пісні поділяють на кілька груп, зокрема:
♦ про боротьбу з татаро-турецькими нападниками („Пісня про Байду“, „За річкою вогні горять“, „Зажурилась Україна, бо нічим прожити“);
♦ про боротьбу з польськими загарбниками в XVII ст. („Чи не той то хміль“, „Розлилися круті бережечки“, „Козак Нечай“);
♦ про боротьбу я польським національним і соціальним гнітом у XVIII ст., гайдамацький рух, події Коліївщини, зображення її ватажків („Пісня про Саву Чалого“, „Максим козак Залізняк“, „Ой наварили ляхи пива. “ пісня про Івана Ґонту, „Ой попід гай зелененький“ пісня про Олексу Довбуша);
♦ народний опір Російській імперії у XVIII XIX ст. („Світ великий, край далекий“, „Дарувала Катерина козакам лимани“, „Летить галка через балку“ пісні про знищення російськими військами запорозького козацтва, „Задумали Базилевці“ про козацьке повстання в с. Турбаях на Полтавщині, „За Сибіром сонце сходить“ пісня про Устима Кармалюка);
♦ про визвольні змагання у XX ст. („Ой у лузі червона калина“, „А в неділю рано“, „В Карпатах сум і жаль настав“, „А у Львові стоїть золотая брама“, „Засинає Чорний ліс“, „Нічка була темна“, „Ой у лісі на полянці“ стрілецькі пісні й пісні УПА).
Герої історичних пісень нерідко безіменні чи узагальнені, але їхня діяльність пов’язана з конкретними визначними історичними подіями. Народ оспівав також і реальних історичних осіб. Такої честі удостоїлися справжні лицарі-оборонці рідної землі. Серед них: Байда (князь Дмитро Вишневенький — перший козацький гетьман, засновник Запорозької Січі), Іван Сірко, Богдан Хмельницький та його побратими полковники Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай, Нестор Морозенко, гайдамацькі отамани Максим Залізняк, Іван Ґонта, повстанці-захисники простолюду Олекса Довбуш, Устим Кармалюк та ін.
Історичні пісні не лише гартують лицарський патріотичний дух українців, а й надихають письменників, композиторів, художників, скульпторів на створення власних мистецьких полотен. Свідченням тому є історичні шедеври Т. Шевченка, І. Франка, М. Лисенка, І. Рєпіна, Г. Хоткевича, І. Гончара й інших класиків української культури.
— За підрахунками дослідників, протягом XIV—XVII ст. з українських, польських, молдавських і московських земель було взято в ясир близько 3 млн осіб.
Знайдіть в Інтернеті кліп до пісні „Гей, ви, козаченьки“ (слова В. Крищенка, музика Г. Татарченка, виконує Н. Яремчук). Яким постає у цьому творі, а також на картині „Козак Мамай“ (поданій на с. 5) образ козака?
1 Дике Поле — малозаселені стени на півдні України.
2 Ясир (турецьк. бранець, раб) — бранці, яких захоплювали татари й турки під час набігів.
3 Дніпровські пороги — виходи кам’яних гірських порід у річищі Дніпра між сучасними містами Дніпропетровськом і Запоріжжям. Після побудови в 19.42 р. Дніпрогесу пороги затоплені водосховищем.
4 Комік (від тюркськ.) — вільна людина
Живим свідченням тих прадавніх часів є ця пісня.
Источник
Справжнім поетичним літописом життя українців є історичні пісні. Вони виникли ще в XV столітті в часи боротьби проти турецько-татарської навали й побутували впродовж кількох наступних століть. Уперше визначення „історична пісня“ до українських народних пісень ужив відомий письменник Микола Гоголь. Він був переконаний, що коли майстер слова звернеться до цих пісень, то „історія народу розкриється перед ним у ясній величі“.
Як правило, в основу окремої історичної пісні покладено драматичну ситуацію, що відбиває загальний характер певної епохи. В історичних піснях даються засновані на принципах народної моралі характеристики відомих особистостей, висловлюється критичний, оціночний погляд на суспільні процеси.
У своїй художній організації історичні пісні поєднують епічний, тобто розповідний елемент (наявність сюжету) із ліричним, емоційно-забарвленим. Вони поділяються на строфи, частіше із чотирьох, рідше — із двох рядків, а кожен рядок має однакову кількість складів. Інакше кажучи, історичним пісням властиві строфічна будова й рівноскладовість.
Історичні пісні — це ліро-епічні фольклорні твори про дійсні події або видатних осіб з української минувшини.
Козак-бандурист (невідомий художник, початок XIX ст.)
Козак Мамай (А. Горська, 1960-ті)
Тематично більшість історичних пісень пов’язані з боротьбою українського народу із зовнішніми ворогами (наприклад, „Зажурилась Україна“, „Та, ой, як крикнув же козак Сірко“) та з виступами проти національної та соціальної несправедливості (наприклад, „Ой Морозе, Морозенку“, „Максим козак Залізняк“, „Чи не той то Хміль“, „За Сибіром сонце сходить“).
Історичні пісні відіграють помітну роль у становленні національної самосвідомості українців. Вони передають героїчний досвід, утверджують у колективній пам’яті уявлення про спільну історичну долю. Ці твори впливали та продовжують впливати на розвиток художньої літератури, надихаючи письменників на творче осмислення доленосних подій минулого.
Пам’ятник козаку Мамаю на майдані Незалежності в Києві (В. і М. Зноби, 2001)
1. Коли виникли історичні пісні?
2. Про кого або про що розповідається в українських історичних піснях?
3. Чому історичні пісні визначають як ліро-епічні твори?
4. Яка будова властива історичним пісням?
5. Визначте основну тематику історичних пісень.
6. Чому історичні пісні називають поетичним літописом життя українців?
Ділимося читацьким досвідом
7. Які видатні українці минулого вам відомі? Про яких легендарних українців ви дізналися з літературних творів?
8. Що ви знаєте про українських козаків та їхні подвиги?
9. Як ви розумієте поняття „народна мораль“?
10. На interactive.ranok.com.ua знайдіть літературний огляд „Українські історичні пісні“. Поміркуйте, що приваблює автора огляду в історичних піснях нашого народу.
БОРОТЬБА НАРОДУ З НАПАДНИКАМИ
У найбільш ранніх українських історичних піснях розповідається про події XV-XVII століть, коли народ потерпав від чужоземних загарбників. У ті часи турецькі й татарські загони нападали на українські міста й села, грабували та спустошували їх, а людей полонили й продавали на невільницьких ринках. Українці боронили рідну землю, вели самовіддану героїчну боротьбу, організовували активне протистояння нападникам. На захист рідного краю першими піднялися відважні воїни-патріоти — українські козаки. Козацьке військо не тільки захищало мирне населення від чужинців, а й визволяло полонених співвітчизників. Однак не самі лише козаки протистояли ворогам — усі верстви населення згуртовувалися перед зовнішньою загрозою.
Не випадково в пісні „Зажурилась Україна“ поряд із зображенням картини народних страждань звучить рішучий, сповнений ентузіазму заклик зібрати всі сили задля захисту рідної землі. Незважаючи на горе, спричинене війною, загальний настрій твору піднесений, пов’язаний з усвідомленням шляхетної і справедливої мети — звільнення батьківщини, мети, заради якої варто пожертвувати навіть власним життям.
Источник
Контрольна робота з теми «Усна народна творчість.Українські історичні пісні. Народні думи.
Завдання для написання контрольної роботи з теми «Усна народна творчість. Українські історичні пісні. Народні думи»
І варіант
1. Обрати варіант, відповідно до якого Кармалюк – головний герой пісні:
2. Вказати, авторство якої з пісень приписують Марусі Чурай:
3. Фольклорним творам властиві всі названі ознаки, КРІМ:
а) наявності різних варіантів твору; б) яскраво вираженої індивідуальності автора;
4. Розгортання подій від неділі до суботи є композиційною особливістю пісні:
5. У пісні «Зажурилась Україна» зображено події:
6. Вказати, в якій з історичних пісень звучить сповідь ліричного героя:
7. І.Сірко, про якого йдеться в пісні:
а) кошовий отаман Запорзької Січі; б) Гетьман України; в) військово-політичний діяч;
8. Образ Марусі Чурай присутній у пісні:
9. У пісні «Чи не той то хміль» звеличено славну перемогу українського народу, здобуту в бою:
10. У рядках «…То не грім в степу грохочу, / То не хмара світ закрила,….» із пісні «Ой Морозе, Морозенку» наявний такий художній засіб як:
а) «Ой не ходи, Грицю»; б) «Засвіт встали козаченьки»;
12. Взаємовідносини дівчини та матері її коханого зображено у пісні:
13. У думі «Буря на Чорному морі» у бурю потрапили:
а) чотири рідні брати й «чужий-чужениця»; б) два рідні брати й «чужий-чужениця»;
14. У Думі про козака Голоту козак змагався з:
15. Вказати, про яке велике християнське свято згадується у думі «Маруся Богуславка»:
16. У думі «Буря на Чорному морі» йдеться про:
а) героїчну смерть народного козака-ватажка; б) кохання, зраду й помсту;
в) гріхопадіння й порятунок через усвідомлення покаяння.
17. Встановити відповідність між літературними термінами та визначеннями до них:
3) Монорима
18. Дати чітке визначення поняттю дума. (1 б)
19. Дати зв`язну відповідь-коментар з приводу того, яка з історичних пісень найбільше сподобалась, зацікавила, вразила і чому? (2 б)
Завдання для написання контрольної роботи з теми «Усна народна творчість. Українські історичні пісні. Народні думи »
ІІ варіант
1. В історичній пісні «За Сибіром сонце сходить» йдеться про:
а) мученицьку смерть славнозвісного Морозенка; б) народного героя-месника Устима Кармалюка; в) спустошливі набіги турецько-татарських орд на Україну;
2. Вказати, авторство якої з пісень приписують Марусі Чурай:
3. «Заплакала Марусенька свої ясні очі…» у творі:
4. Фраза «Витоптала орда кіньми маленькії діти…» є у пісні:
5. Про гайдамацький рух (Коліївщину) говориться у пісні:
6. У пісні «Засвіт встали козаченьки» проводжає в похід:
а) козаченьків Марусенька; б) мати сина; в) у тексті про це не сказано; г) Марусенька милого.
7. У рядках «Вся ти єси, Україно, / Славою покрита….» вжито художній засіб:
а) порівняння; б) епітет; в) звертання; г) паралелізм.
8. У пісні «Чи не той то хміль» їхало сорок тисяч війська:
9. Про турецьку царівну, якою знехтував козак, йдеться мова у пісні:
10. У науковий обіг термін дума вперше ввів український вчений:
а) М.Грушевський; б) М.Максимович; в) М.Драгоманов.
11. Вказати на варіант, який вірно вказує на кількість козаків, випущених з неволі у думі
12. У думі «Буря на Чорному морі» «брати на поміч призивали»:
а) батька та матір; б) милосердного творця; в) старшого брата.
13. Протяжне мелодійне проказування – це:
14. Про звільнення козаків з турецької неволі йдеться у творі:
15. У думі «Маруся Богуславка» козаки пробули у неволі:
16. У думі «Втеча трьох братів з Азова, з турецької неволі….» на першому плані постає проблема:
а) нападу турків на Україну; б) сімейної зради; в) жорстокого ставлення одних народів до інших; г) кохання, дружби і зради.
17. Встановити відповідність між літературними термінами та визначеннями до них:
3)Тирада
18. Дати чітке визначення поняттю історична пісня. (1 б)
19. Дати зв`язну відповідь-коментар з приводу того, яка з розглянутих дум найбільше сподобалась, зацікавила, вразила і чому? (2 б)
Источник
Українські історичні пісні (8 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Українські історичні пісні
Мета: з’ясувати особливості створення українських історичних пісень, проаналізувати пісні «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко», дослідити, як у них зображені події історичного минулого; розвивати вміння виразного читання, висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічив імена своїх героїв; формувати кругозір, світогляд восьмикласників; виховувати почуття поваги, пошани до національних героїв.
Хід уроку
Майже всі знають пісню «Пливе кача» у виконанні Піккардійської Терції, яка стала народним реквіємом за загиблими героями Революції Гідності. Навіть зараз її звучання, її слова викликають мурашки по шкірі і змушують згадувати увесь той біль, що його ми пережили на початку 2014 року. Хоча історії пісні «Пливе кача» відстежується лише до початку ХХ століття, сам образ качки, що перетинає річку, є відомим образом смерті, переходу із цього світу у потойбічний. І цей образ настільки давній і поширений, що використовувався не лише у нас, а й у кельтів, які існували дві тисячі років тому.
Це є справжня народна творчість, яка досі озивається, перероджується з глибини віків. І якщо говорити про українську народну творчість, то вона в нас представлена найчастіше історичними піснями та думами. І сьогодні поговоримо саме про історичні пісні, передумови їхньої появи та ознаки. А також прочитаємо та проаналізуємо історичні пісні «Зажурилась Україна» та «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».
Перш, ніж розпочату нашу розмову про історичні пісні, давайте пригадаємо:
Якщо говорити про історію виникнення історичних пісень, то, як ви могли вже здогадатись, вони були пов’язані з певними подіями в історії. Наприкінці ІХ століття створюється Київська Русь. У цей період з’являються епічні пісні, легенди, перекази, що потім збираються писемними людьми, зокрема ченцями.
Нищівний набіг татарської орди у 1240-х роках призводить до занепаду української державності, а отже – культури і літератури. 300 років українці гальмують, порпаючись у збережених пам’ятках та спостерігаючи, як наші сусіди розвиваються та вирішують власні державні проблеми. Майже 300 років потрібно було для усвідомлення хто ми є такі, а точніше – наприкінці XV століття в низинах Дніпра починають збиратися незадоволені життям втікачі – козаки, воєнні добровольці, які зі збільшенням власної кількості приходять до усвідомлення певної національної ідеї.
Усвідомлення ідеї виливається в українську національну боротьбу. Саме в цей період і виникає українська історична пісня. Однією з таких є пісня «Зажурилась Україну», яку я пропоную вам прочитати.
Годі тобі, пане-брате,
Бери шаблю гостру, довгу
Так, саме ці рядки пісні є уособленням того, що наших все дістало так, що не було вже змоги терпіти.
Власне, в цьому контексті і є вся суть історичної пісні – такого собі творчого відгуку на події, що відбуваються. І якщо цей відгук був сильним та емоційним, слухачі запам’ятовували його та поширювали далі. Звісно, інколи трохи змінюючи на свій смак.
Одні пісні виспівували події та героїв, що ставали уособленням свого часу, а отже визнавалися вартими того, щоб їх пам’ятали, інші були складені настільки майстерно, що мали певний вплив на загальну оцінку подій, і це забезпечувало їм місце у пам’яті народу. Проте скільки пісень було створено – ніхто не знає, але з тих, що збереглися ми дізнаємося про таких історичних постатей як Богдан Хмельницький, Нестор Морозенко, козак Сірко, Максим Залізняк, Устим Кармелюк, за кожним з яких стоїть унікальна книга життя у яких багато чого можна навчитися.
Сьогодні хотілось би зупинитися на постаті Івана Сірка – безстрашного лицаря українського козацтва.
Пропоную вам переглянути відео, щоб дізнатися більше про нього.
11.1. Читання пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» учнями
11.2. Бесіда за питаннями
11.3. Літературний аналіз твору
Тема: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.
Ідея: уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська.
Жанр: історична пісня.
Художні засоби:
Епітет: битий шлях
Метафори: туман поле покриває; військо виграває; місяць зіходжає
Рефрен: та ми ж думали
Опрацювавши тексти творів пісень «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» сформулюйте визначення історичної пісні.
Історичні пісні — це фольклорні твори, присвячені певній історичній події чи відомій історичній постаті.
Источник
Усна народна творчість українців багата на взірці оригінального жанру народних дум, якого немає у фольклорі інших народів.
Як висловився видатний літературознавець Сергій Єфремов (18761939), „думи дають чудові ілюстрації до писаної історії народу, показуючи, якими очима він сам дивився на ту чи іншу подію. “, а великий український мовознавець Павло Житецький (1836-1911) уточнював: „Віршова форма думи знаходиться у повній відповідності з її внутрішньою будовою, яка виражається самою її назвою.
У думі передається продумане оповідання про подію, тому поетична мова
Дума — великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, який виконується речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.
Специфічні особливості думи:
· рядки вірша дуже різняться довжиною (кількістю складів);
· рима здебільшого дієслівна, часто римується по декілька рядків поспіль;
· складна синтаксична будова: замість коротких речень великі періоди, які містять закінчений образ або завершену думку;
· навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам.
· думи вимагає такого вірша, який би, безумовно, належав думці, який би відгукнувся на всі її найменші вимоги“.
Уперше термін „дума“ згадано в хроніці 1587 року польського історика Станіслава Сарницького (1532-1597). Термін суто народний, бо утворений від слів „думка“, „думати“. У цьому ж значенні його використав декабрист Кіндрат Рилєєв (1795-1826), чиє дитинство минуло в Україні. Власну поетичну книжку він назвав „Думи“, а в передмові до неї пояснив, що в думах український народ увіковічнив подвиги своїх героїв. Фольклорист, перший ректор Київського університету Михайло Максимович (1804-1873), друг Тараса Шевченка, усе життя захоплювався думами та історичними піснями, збирав їх, а слово „думи“ на позначення жанру українського фольклору активно вживав у своїх наукових працях ще з 1827 року. М. Максимович став першим дослідником українських дум, адже взяв до уваги їхній розповідний характер, указав на вільний віршовий розмір та дієслівне римування. Найдавнішим записом думи вважають запис „Думи про козака Голоту“, датований 1684 роком. Цей фольклорний твір виявив у 20-х роках ХХ століття в давньому рукописному збірнику академік Михайло Возняк (1881-1954). Дев’ять українських народних дум від двох бандуристів записав і опублікував у 1819 році син грузинського князя, український та російський збирач фольклорних творів, зокрема дум, близький знайомий Т. Шевченка Микола Цертелєв (1790-1869).
За розміром дума, як правило, більша за історичну пісню, хоч має з нею спільні риси. У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників (думи про напади на Україну турків і татар, про мужніх захисників рідної землі, про перебування полонених у турецькій неволі, боротьбу козаків з польською шляхтою). У цих творах оспівуються народні герої (Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Іван Богун), керівники повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються негідні вчинки тих, хто став зрадником чи боягузом. У соціально-побутових та родинно-побутових думах, як і в народних піснях такої тематики, порушуються морально-етичні проблеми.
Українські думи виховували народ у дусі волелюбності, патріотизму, звитяги. Прихід до села або міста народного співця завжди ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати в його виконанні народні шедеври. Та співці не просто виконували думи про січі й поєдинки, про неволю і втечу з каторги. Вони намагалися прищепити юнакам, дівчатам і навіть малим дітям думку, що й у найскладнішій ситуації ніхто не має права втрачати віри в Бога, забувати батьківську науку, материнську ласку, бо як тільки знехтує цими цінностями, буде покараний Всевишнім і відторгнутий громадою.
Виконавцями народних дум часто ставали колишні козаки, які роками тяжко страждали в неволі, були веслярами на воєнних турецьких кораблях, осліпли самі або яких позбавили зору за спробу втечі. Як свідчать історичні факти, запорожці здійснили декілька успішних морських походів у Туреччину, мореплавцями були неперевершеними, а їхній кошовий Петро Сагайдачний для турків став уособленням геніального воєначальника. Успіхи морських походів запорожців пояснювалися ще й тим, що турецькі громіздкі кораблі були видні здалеку, а маленькі козацькі чайки помітити серед хвиль ворогам було дуже важко.
Артур Орльонов. Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р. (2010)
Про козацьку флотилію чайок згадують усі українські історики, а ми пропонуємо вам її художній опис сучасного письменника Михайла Слабошпицького.
„Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі. їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер. Слово «чайка» походить від тюркських «чаік-каік», що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 метрів завдовжки і 3-5 завширшки. На кожну чайку сідало кілька десятків невтомних веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла мов на крилах. У чайці вміщалося до шістдесяти осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких
гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.
Чайка „Свята Покрова“ на Дніпрі
Якщо козаки бачили на морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця, щоб вона не змогла втекти. Наближаючись до ворожого судна, запорожці вели невпинний прицільний вогонь із рушниць, змітаючи ним все з палуби. Після обстрілу із шаблями в руках видиралися на галеру, і починався рукопашний бій. Тут уже протистояти козакам не міг ніхто.
1. Який жанр народнопісенної творчості характерний лише для українського фольклору? Коли цей жанр виник і в яких умовах?
2. Хто в козацькі часи переважно ставав виконавцем народних дум? Під акомпанемент яких народних інструментів прийнято виконувати думи?
3. Що таке дума як жанр фольклору? Доведіть, що цей термін зрозумілий і дуже вдалий.
4. Які риси дум відзначав один із перших збирачів цього жанру Михайло Максимович?
5. Що цікавого ви довідалися про морські походи запорожців? Якими постають ці козарлюги у вашій уяві?
6. Яку роль відігравали мандрівні співці в історії України? Які риси характеру в молодого покоління вони виховували своїми думами та історичними піснями? Чому таке виховання було надзвичайно важливим і потрібним?
7. Що ви можете сказати про перших збирачів і дослідників народних дум?
8. Як ви розумієте вислів Павла Житецького? А слова Михайла Стельмаха?
9. Прокоментуйте таку думку видатного українського літературознавця, митрополита Івана Огієнка: „Думи мають велику літературну вартість; перейняті сумом, повиті журбою, думи наші роблять велике враження навіть на чужинців“.
10. Що ви можете сказати про побудову думи?
11. Яке виконання називають речитативом? Чи використовують елементи речитативності сучасні естрадні співці? Яку назву має такий спосіб виконання? Яких українських реперів ви знаєте?
13. Поміркуйте, що спільного, а що відмінного між народними думами й фольклорними історичними піснями. За поданим зразком накресліть у зошиті й заповніть таблицю.
Особливості дум як жанру
(відмінніриси дум порівняно з історичними піснями)
Спільні ознаки дум та історичних пісень
Особливості історичних пісень як жанру
(відмінні риси пісень порівняно з народними думами)
1. Самостійно прочитайте думу „Козак Голота“ або „Самійло Кішка“ й підготуйтеся до виступу з повідомленням про зміст та героїв одного з цих творів. Зверніть увагу, де саме відбуваються події в цих творах. Читаючи думи „Козак Голота“ та „Самійло Кішка“, виписуйте всі незрозумілі слова, які вже давно не вживаються.
2. На карті України знайдіть відповідні населені пункти, а в мережі Інтернет або в довідковій літературі відшукайте інформацію про їхню колишню роль як ворожих Україні форпостів. Підготуйте свою розповідь.
3. Уявіть собі народного героя Самійла Кішку (дума „Самійло Кішка“) й створіть його словесний портрет.
4. Факти свідчать, що до жанру дум зверталися високоосвічені люди часів козаччини. Наприклад, авторство думи „Всі покою ревно 1 прагнуть“ приписують гетьманові Іванові Мазепі. У цьому творі однозначно осуджуються незгоди між козацькою старшиною, її невміння заради блага всієї України жити в мирі, державні інтереси ставити вище особистих: „През 2 незгоду всі пропали, самі себе звоювали 3 “. Чи є такий висновок актуальним і для нашого часу? Чому ви так думаєте?
Розгляньте ескіз до картини українського художника Олександра Глухих (1932-2014) „Невільницький ринок у Кафі“ і зверніть увагу на полонених жінок і дівчат. Чи викликають вони у вас жаль і співчуття? Чому саме?
Олександр Глухих. Невільницький ринок у Кафі (1964)
Як ви вважаєте, невільницькі ринки ставали місцем горя й плачу для українських полонянок і місцем зиску для ординців чи просто цікавим видовищем того часу? Зверніть увагу: саме там за великі гроші продали, як річ, а не людину, Роксолану (рогатинську дівчину Настю Лісовську), а турецький паша купив Марусю Богуславку.
Источник
